Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Майданчик.ua

П`ятниця, 29.03.2024
Головна » 2013 » Серпень » 27 » Дмитро Корчинський: Як бути?
22:00
Дмитро Корчинський: Як бути?

У нас з Москвою був воєнний союз (1654 р.), Радянський союз (1922 р.), а зараз буде Митний союз (2013, або 2014 р.р.).

Перший приніс нам рабство, другий - рабство, третій, судячи з того, що нас тягнуть туди ординським арканом, принесе нам знижку на газ.

Проте, якщо третій союз таки дасть нам те саме, що перші два, тоді варто сказати онукам, щоб не укладали четвертого.

Втім, не все так погано: в першому союзі наші рабовласники були православні, а не якісь там католики, другий союз був найбільшим концтабором у світі, що викликає законну гордість у колишніх в'язнів та вертухаїв, третій укладається на честь перших двох.

Нас лякає не лише те, що нас там пограбують, але й те, що ми там помремо, зникнемо, як народ. Скажімо, казахи, які вже там, бояться лише пограбунку.

Ми належимо до народів, які схильні асимілюватися. Нам, як і білорусам і москалям, аби лишатися собою потрібні цілеспрямовані зусилля національного уряду.

Різні племена розчиняються з різною швидкістю. Для прикладу, у Північній Америці німці (колись до 20% населення США) асимілювалися швидше за італійців, поляки швидше за ірландців, китайці в еміграціі в багатьох поколіннях зберігають властиві їм культурні й поведінкові особливості, навіть коли підзабувають мову.

Є просто незнищенні народи, хоч як їх знищуй. Скажімо, вірмени. Вірменин чи в якості актора Мосфільму, чи в якості бійця християнської міліції в Лівані, чи в якості власника київського ресторану грузинської кухні, чи в якості французького шансоньє, чи в якості каліфорнійського мільйонера, попри все лишається вірменином.

Я знаю багатьох євреїв, які лишилися євреями навіть у такому плавильному казані народів і рас, як Ізраїль.

Народи, які погано асимілюються, важко типологізувати. Такими є малі й великі, примітивні й висококультурні, агресивні й боязкі, компактні й розпорошені, носії великої історичної спадщини й взагалі непомічені історією.

Важко вирізнити причини витривалості ще й тому, що наш погляд торкається лише тривалих народів. Безліч тих племен, які розчинилися, які стали будівельним матеріалом для інших, є малодоступними для осягнення. Всі ці пруси, тирольці, готи, половці, бургунці, некрасівці - ось вони щойно були й вже нема.

Втім, мені здається, я можу виділити одну рису, яка є спільною для всіх народів, які переживуть нас. Екстраординарна національна зарозумілість.

Для пересічного нохчі є само собою зрозумілим, що тільки нохчі є вповні людьми. Всі інші - тимчасова прикрість й об'єкт позаекономічного визиску. Тільки думка одноплемінників про нього його справді цікавить.

Лише ханьці цивілізовані, лише євреї обрані, лише корейці добре пахнуть.

Натомість для українців важать лише закордонні авторитети, нас дратують співвітчизники, ми соромимося власної мови. Нас сорок мільйонів, але караїми нас переживуть - хоча їх кілька сотень на весь світ.

Народи, як люди. Є такі, що доживають, практикують мляву екзистенцію, а є ті, що інтенсивно переживають буття.

Українці є нацією, але перестали бути племенем. Це небезпечно. Тому надважливим завданням патріотичних груп, незаконних воєнізованих формувань, нонконформістських релігійних громад є вибудовування в своєму середовищі племінних стосунків, поведінкових стереотипів, племінної зарозумілості, плекання відмінностей від іноплемінників.

На завершення я вдамся до лінгвістичної аналогії.

Як відомо, розвиток мови означає її спрощення - зменьшується кількість граматичних форм, тощо. Проте, Славко звернув, зокрема, увагу на те, що у фехтувальних кодексах, скажімо, польських сімнадцятого століття є труднощі з описанням складних рухів, не вистачає слів.

А зараз я казатиму істину, запам'ятовуйте: архаїчні мовні форми краще передають БУТТЯ, натомість новітні - СТАНОВЛЕННЯ.

Між іншим, це свіжа й сильна думка, спробуйте віддати їй належне, не зважаючи на те, що вона висловна всього лише мною - вашим співвітчизником. Це важко бо ви звикли сприймати команди лише від німців, а істини - від москалів (які перед тим запозичили їх у німців).

Так ось, нині нам варто зосередитися на архаїчних проблемах буття більше, ніж на економічних завданнях становлення.

Виправляйтеся, Schnell !

Братство  http://www.bratstvo.info/ua/propovidi/4810-yak-buti

Категорія: Світогляд | Переглядів: 399 | Додав: Bog_Bod | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]