Майданчик.ua

Головна » 2013 » Листопад » 30 » Спроба філософії через юнацькі “хотінчики”

---

11:33 Спроба філософії через юнацькі “хотінчики”

Випадково прочитав на порталі "ХайВей” вірш... Привернув увагу заголовок "Молчаливым созерцателям”. Подумалося: "...щось пов'язане з живописом?” Прочитав. І зрозумів - автор вірша, точніше, авторка (підписується "Ирина Береза”) спробувала філософськи продумати вислів: "мовчання — золото”. Хоча, чесно (!) таку глибину людської істини розікласти "на атоми” авторці не вдалося. Бо ж за рядками вірша прозоро читалася особиста пекуча образа. А на кого та кривда, - мабуть, на нечисленних власних читачів... Бо ж останній рефрен такий: И умудрённость - опытная сводня - Баюкает твой разум вопреки Тому, что золото молчания сегодня Назавтра превратится в черепки... Ясна річ, - якщо людську мудрість визнавати за "сводню”, так це не філософія... А так собі: прищаві "хотінчики” на юному лиці. Тому я й відгукнувся на опус авторки експромтом: О! Как мне тоскно... Нету разговора Вокруг моих стихов... Какая жалость... Ну где? Ну где "любимых" свора? Ну где Левша? Где "дрУги"? Где - жалА? В ответ: пиши себе. Себе... Пока! ...Тихонько умирает ранена строка... PS. Називне слово "Левша” має право на пояснення. Під псевдонімом Лівша я раз був спробував покритикувати "поезію” авторки. У відповідь отримав буквально "асфальтний каток” і від Ірини Берези, і від її "однодумців” нищівний напад з вимогою до адміністрації - "забанити Лівшу” назавжди. Що і було зроблено слухняною адміністрацією до думки тамтешніх снобів... Вже у теперішні часи той "асфальтний каток” відчув у коментарях до мого експромту... Та хай буде... Хай живе подібним "поетична” творчість на порталі. Який, насправді, себе колись декларував "журналістським”...

1 2 3 4 5 Категорія: Азохен Вей | Переглядів: 430 | Додав: spil | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0