Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Майданчик.ua

Середа, 20.09.2017
Головна » 2013 » Листопад » 30 » Спроба філософії через юнацькі “хотінчики”
11:33
Спроба філософії через юнацькі “хотінчики”
Випадково прочитав на порталі "ХайВей” вірш... Привернув увагу заголовок "Молчаливым созерцателям”. Подумалося: "...щось пов'язане з живописом?” Прочитав. І зрозумів - автор вірша, точніше, авторка (підписується "Ирина Береза”) спробувала філософськи продумати вислів: "мовчання — золото”. Хоча, чесно (!) таку глибину людської істини розікласти "на атоми” авторці не вдалося. Бо ж за рядками вірша прозоро читалася особиста пекуча образа. А на кого та кривда, - мабуть, на нечисленних власних читачів... Бо ж останній рефрен такий:

И умудрённость - опытная сводня -
Баюкает твой разум вопреки
Тому, что золото молчания сегодня
Назавтра превратится в черепки...

Ясна річ, - якщо людську мудрість визнавати за "сводню”, так це не філософія... А так собі: прищаві "хотінчики” на юному лиці. Тому я й відгукнувся на опус авторки експромтом:

О! Как мне тоскно... Нету разговора
Вокруг моих стихов... Какая жалость...
Ну где? Ну где "любимых" свора?
Ну где Левша? Где "дрУги"? Где - жалА?

В ответ: пиши себе. Себе... Пока!
...Тихонько умирает ранена строка...

PS. Називне слово "Левша” має право на пояснення. Під псевдонімом Лівша я раз був спробував покритикувати "поезію” авторки. У відповідь отримав буквально "асфальтний каток” і від Ірини Берези, і від її "однодумців” нищівний напад з вимогою до адміністрації - "забанити Лівшу” назавжди. Що і було зроблено слухняною адміністрацією до думки тамтешніх снобів...

Вже у теперішні часи той "асфальтний каток” відчув у коментарях до мого експромту...
Та хай буде... Хай живе подібним "поетична” творчість на порталі. Який, насправді, себе колись декларував "журналістським”...
Категорія: Азохен Вей | Переглядів: 97 | Додав: spil | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]