Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Майданчик.ua

Неділя, 18.11.2018
Головна » 2013 » Червень » 5 » Україна ближче Митного Союзу?
02:47
Україна ближче Митного Союзу?

Підписаний документ носить декларативний характер і не тягне за собою правових зобов’язань щодо інтеграції в МС. Відтак він не замикає двері Україні щодо можливості укладення Угоди про асоціацію з ЄС (УA). Підписання Меморандуму вписується в тактику лавірування української влади між МС та ЄС і передбачає очевидне зниження напруги в переговорах з Москвою, а також – в українському сприйнятті – слугує засобом тиску на Брюссель, аби той дав згоду на підписання УА. В свою чергу Росія трактує документ як перший крок на шляху примусу України до повного членства в МС і в блокуванні співпраці Києва з Брюсселем.

ПРАВОВИЙ ХАРАКТЕР МЕМОРАНДУМУ

Підписаний у Мінську Меморандум не має статусу міждержавної угоди та не тягне за собою зобов'язань правового характеру для жодної із сторін. Водночас у документі не міститься інформація про санкції в разі недотримання підписантами його умов. Меморандум не дає Україні статусу формального спостерігача у МС, у ньому лише побіжно згадується, що такий статус Київ зможе отримати лише  в 2015 році, коли на базі МС виникне Євразійський економічний союз (ЄЕС). У підсумку Україна не досягла напередодні намічених для себе цілей. Український уряд прагнув отримати статус спостерігача у МС, дозвіл на участь у роботі ЄЕК із правом дорадчого голосу, а також доступ до всіх документів, у тому числі до проектів рішень, які МС планує ухвалити. Відтак 4-й  пункт Меморандуму свідчить про те, що Україна де-факто надала Росії виправдання та право на голос у питанні переговорів Києва з Брюсселем.

 РОЗРАХУНКИ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ

Україна протягом двох років прагне до встановлення співпраці з МС, але без формального членства. Ця діяльність спрямована на мінімалізацію втрат української економіки, до яких може призвести спільна митна політика з МС. Нині участь Росії, Білорусі та Казахстану в торговому балансі України складає майже 40 %, і можливе обмеження доступу українських товарів на їхні ринки може стати катастрофою для експортнозалежної української економіки. Український уряд висунув пропозицію співпраці у форматі «3+1», метою якої є гарантія доступу України на ринок МС за одночасної відмови від формального членства у цій організації (що виключало б можливість підписання УА з Євросоюзом). Така стратегія випливає з прагнення Києва отримати зиск від одночасної співпраці як з Митним союзом, так і з Європейським Союзом.

Можна припустити, що Україна підписала Меморандум із МС із тактичних міркувань. З одного боку – зменшення тиску російської сторони щодо повної інтеграції з МС попри підписання документа, який на практиці не дає Україні багато, але ні до чого формального не зобов'язує  З іншого боку, можна стверджувати, що Київ використовує Меморандум як засіб тиску на ЄС, аби Брюссель пом'якшив умови підписання УА з Україною на листопадовому саміті у Вільнюсі поточного року.

 ЦІЛІ РОСІЇ

Наміри саміту в Астані підтверджують, що застосування України в євразійський інтеграційний проект на засадах повноважного членства в МС, а конкретно у створенні ЄЕС, залишається стратегічною та політичною метою Росії. На противагу запропонованій в Астані київській формулі «3+1», яку ще донедавна категорично заперечував Кремль, виринула нова поступка Москви, що, з одного боку, стала тактичним ходом зі сторони Росії. Якщо глянути по-іншому, трактується Москвою, наче перехідний етап, що мусить стати поступом для повноцінної участі України в інтеграційному євразійському процесі. Але Москва, що цілком усвідомлює гру навколо Києва, розраховує саме на те, що важка економічна ситуація в Україні та його не готовність до виконання всіх умов, на які розраховує ЄС, стане чинником, який змусить українську владу пристати на російські умови.

Підписання Меморандуму доводить, що для Росії важливою метою залишається блокування руху в процесі інтеграції України з ЄС, зокрема блокування підписання Києвом угоди асоціації з ЄС у Вільнюсі. Найближчими місяцями варто очікувати дій із боку Росії, які пригальмують і заморозять євро-українські перемовини.

По-перше, Москва буде намагатися максимально використати медійний ресурс підписаного Меморандуму, особливо у сфері декларацій і застережень з боку України, які виникають з документів, що становлять правову базу МС і ЄЕК, а також зобов'язання Києва утримуватися від дій і заяв, що порушують інтереси держав-членів цієї структури.

По-друге, прагнутиме реалізувати дії, обговорені в Астані: підготовку в жовтні поточного року відповідних змін в угодах, які регулюють процес євразійської інтеграції, які б уможливили підписання Україною в грудні цього року на черговому саміті президентів держав Митного союзу зобов’язуючих документів, що формалізують статус спостерігача МС і в майбутньому ЄЕС.

По-третє, не варто виключати спроб політичного тиску Москви на Київ у рамках складних перемовин, які стосуються газового контракту та водночас постачання російського газу до Європи, а також відвертого тиску щодо цілковитого контролю як щодо поставок газу, так і захопити контроль над українською мережі газопроводів.

ВИСНОВКИ

Як Росія, так водночас і Україна, трактують угоду в Астані та  укладений Меморандум у Мінську, як взаємні тактичні поступки. Все вказує на те, що на цей час обидві сторони не знайшли консенсусу конкретної мети та напряму наступного поглиблення співпраці Києва з МС. І ці питання  будуть предметом наступних перемовин. Водночас, закритий і непрозорий характер угоди, а також незрозуміла суть 4-го пункту Меморандуму малюють обличчя України як слабо прогнозованої країни, декларації якої щодо пріоритетності зовнішньої політики в європейському напрямі суперечать реальним діям. Таке сприйняття України в ЄС цілковито вписується у стратегічні інтереси Росії, мета яких – унеможливлення підписання Угоди про асоціацію Києва та Брюсселя. Розрахунками української сторони можуть, однак, виявитися нерелевантними. Важко очікувати, що подібний крок,  а саме підписання Меморандуму, не призвело до іміджевих втрат України на Заході. Зміст документа, узгодженого під час несподіваного візиту Віктора Януковича до Володимира Путіна в Сочі, 26 травня, не був обговорений з ЄС, що викликало занепокоєність їх боку. Тільки після підписання меморандуму Києва доклав зусиль, щоб пояснити в Брюсселі, що документ не вступатиме в суперечність із зобов'язаннями.

Тадеуш Іванський і Шимон Кардась   Ośrodek Studiów Wschodnich 




Категорія: Аналітика | Переглядів: 150 | Додав: Bog_Bod | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]