Прийоми вождя
Промови Сталіна перед військовою елітою завжди ставали подією в житті країни і армії. Попередній виступ лідера партії перед «академіками» відбулося 4 травня 1935 р. і було широко відомо. У 1941 р. багато хто сподівався отримати від вождя відповіді на багато питань, що хвилювали їх питання. Ці надії багато в чому справдилися.
Мова Сталіна тривала близько 40 хв. «Академікам» особливо сподобалося, що глава країни добре знає проблеми армії, розбирається в питаннях військової техніки, не заглядаючи в папірець, вільно оперує цифрами і фактами, називає калібри гармат, початкову швидкість артилерійського снаряда, товщину броні танків, швидкості польоту винищувачів і бомбардувальників. Сталін у своїх виступах і статтях часто використовував порівняння («що у нас було раніше і є тепер»). Цей же прийом він застосував і в даному випадку.
«Що представляла з себе Червона армія 3-4 роки тому? Основним родом військ була піхота. Вона була озброєна рушницею, яка після кожного пострілу перезаряжалась, ручними і станковими кулеметами, гаубицею і гарматою, яка мала початкову швидкість до 900 м в секунду. Літаки мали швидкість 400-450 км/ч. Танки мали тонку броню, що протистоїть гарматі 37 мм. Наша дивізія налічувала бійців до 18 тис. осіб, але це не було показником її сили... Раніше існувало 120 дивізій в Червоній Армії. Тепер у нас в складі армії 300. Самі дивізії стали трохи менше, більш рухливі. Із загальної кількості дивізій - 1/3 частина механізовані. З 100 дивізій - 2/3 танкові, а 1/3 моторизовані. Армія в поточному році буде мати 500 тисяч тракторів, вантажівок. Наші танки змінили свій вигляд. Є у нас танки першої лінії, які будуть рвати фронт. Є танки 2-3 лінії - танки супроводу піхоти. Зросла вогнева міць танків».
Далі в такому ж порівняльному ключі Сталін говорив про артилерії, авіації. Однак у цьому фрагменті свого виступу вождь поєднав правдиву інформацію з помилковою. Дійсно Червоної армії в 1941 р. було 303 дивізії. Назвавши цю секретну цифру, вождь продемонстрував академікам свою особливу довіру. 92 дивізії (а не 100) були танковими і механізованими. Бажаючи підкреслити грандіозність змін, що відбулися в армії за останні роки, Сталін кілька прикрасив стан справ. Вождь прагнув переконати аудиторію в незламної могутності Червоної армії, заявляючи, що сучасної техніки у нас достатньо.
Дійсно радянськими конструкторами були створені найкращі в світі танки Т-34 і КВ, і вже почалося їх серійне виробництво. Але до 1 червня 1941 р. у військових частинах цих машин було всього 1861, тобто 10% всього танкового парку, який налічував 18 691 боеготовую одиницю. Не сказав Сталін також і про те, що 2/3 мехкорпусов почали створюватися лише в березні і не встигли отримати необхідну бойову техніку і навчити особовий склад.
Про арміях
Значну частину свого виступу Сталін присвятив роз'ясненню ситуації в Європі після початку Другої світової війни і рекомендував «академікам» донести цю інформацію до своїх підлеглих.
Причини військових успіхів Німеччини він бачив у тому, що німці зробили правильні висновки з поразки в Першій світовій війні, успішно розвивали військову науку, переозброїли армію, оволоділи новими прийомами ведення війни. А французи і англійці, навпаки, після перемоги в 1918 р. спочивали на лаврах, армія у них не користувалася підтримкою держави і народу, що й призвело, на його думку, до військової катастрофи в 1940 р.
Однією з найважливіших причин перемог Гітлера Сталін вважав відсутність другого фронту. «В 1870 році німці розбили французів. Чому? Тому що билися на одному фронті. Німці зазнали поразки в 1916 - 1917 роках. Чому? Тому що билися на два фронти».
Сам собою напрошувався висновок, що Гітлер не наважиться напасти на СРСР до повного розгрому Англії або укладення миру з нею. Так як до 1941 р. Гітлер легко розбив всіх своїх супротивників, багато політики і журналісти різних країн заговорили про непереможність німецької армії. «Дійсно німецька армія непереможна? - Сталін ставив питання і сам на нього відповів. - Ні. У світі немає і не було непереможних армій. Є армії кращі, хороші і слабкі... З точки зору військової німецької армії нічого особливого немає і в танках, в артилерії, і в авіації. Крім того, в німецькій армії з'явилося хвастощі, самовдоволення, зарозумілість».
За свідченням Героя Радянського Союзу генерала армії Лященко, Сталін оголосив «академікам», що СРСР засудила агресивні дії Німеччини і припинив їй поставки стратегічної сировини і хліба, що не відповідало дійсності. Потім Сталін сказав, що війна з Гітлером неминуча, і якщо Молотов і його апарат наркомату закордонних справ зуміють відтягнути початок війни на два-три місяці - це наше щастя. Звичайно, якщо б вдалося уникнути військового зіткнення влітку 1941 р., то восени напасти на СРСР Гітлер не наважився б, враховуючи величезні труднощі ведення війни в Росії в умовах осіннього бездоріжжя, холодної зими і весняного бездоріжжя. Значить, автоматично війна відкладалася до травня 1942 р., коли оснащена новою бойовою технікою Червона армія змогла б гідно зустріти ворога.
Тост за війну
Після завершення офіційної частини всіх учасників прийому запросили на бенкет. У Грановитой палаті, в Георгіївському та інших залах Великого Кремлівського палацу були накриті столи на 20 чоловік кожен. Крім «академіків» за кожним столом сидів офіцер НКВС, який нічого не пив, але всі уважно слухав. Столи були заставлені червоною і чорною ікрою, сьомгою, різними м'ясними делікатесами і салатами.
Тости слідували один за іншим. Сталін привітав випускників академій з закінченням навчання, виголосив кілька тостів за здоров'я кіннотників, авіаторів, танкістів, піхотинців і зв'язківців. Для кожного роду військ у нього знайшлися теплі слова.
Близько опівночі, коли всі вже перебували в піднесеному настрої, один з генералів запропонував тост за мирну політику і за творця цієї політики - Сталіна. Несподівано для всіх вождь заперечливо замахав руками. Всі розгубилися. Як згадував через півстоліття учасник прийому Енвер Муратов, Сталін був дуже розгніваний, трошки заїкався і в його мові з'явився сильний грузинський акцент: «Цей генерал нічого не зрозумів. Ми, комуністи - не пацифісти, ми завжди були проти несправедливих війн, імперіалістичних воєн за переділ світу, за поневолення і експлуатацію трудящих. Ми завжди були за справедливі війни, за свободу і незалежність народів.
Німеччина хоче знищити наше соціалістичне держава: винищити мільйони радянських людей, а що залишилися в живих перетворити в рабів. Врятувати нашу Батьківщину може тільки війна з фашистською Німеччиною і перемога в цій війні. Я пропоную випити за війну, за наступ у війні, за нашу перемогу в цій війні».
Деякі дослідники побачили в цих словах Сталіна його намір напасти на Німеччину влітку 1941 р.
З таким трактуванням ніяк не можна погодитися. Для того щоб напасти на ворога в липні, було ще в травні-червні провести загальну мобілізацію, створити біля західного кордону наступальну угруповання військ, чисельно перевершує супротивника, і розробити детальний план наступальної операції. Жодне з цих завдань не була вирішена. Загальну мобілізацію не провели, війська прикордонних округів за чисельністю майже в два рази поступалися супротивнику у живій силі (2,9 млн осіб проти 5,5 млн), хоча і перевершували його по танках і авіації.
Що стосується планів, 15 травня 1941 р. Генштаб представив в уряд черговий варіант плану стратегічного розгортання, в якому зазначалось, що німецькі дивізії сконцентровані біля наших кордонів і в будь-який момент можуть завдати раптового удару. «Щоб запобігти це, - говорилося в документі, - вважаю за необхідне ні в якому разі не давати ініціативи дій німецькому командуванню, випередити противника у розгортанні і атакувати німецьку армію в той момент, коли вона буде перебувати в стадії розгортання і не встигне ще організувати фронт і взаємодію родів військ».
Сталін категорично відкинув ідею попереджувального удару, а коли Тимошенко нагадав йому висловлювання про перехід до наступальних дій, пояснив: «Я так сказав це, щоб підбадьорити присутніх, щоб вони думали про перемогу, а не про непереможність німецької армії, про що пишуть газети всього світу». Заборонивши проводити загальну мобілізацію і приводити війська прикордонних округів в бойову готовність, Сталін застеріг Тимошенко і Жукова: «Якщо ви там на кордоні будете дражнити німців, рухати війська без нашого дозволу, тоді майте на увазі, що голови полетять». Таким чином, необхідні заходи, запропоновані військовими, не були проведені в життя.
«НГ», зі скороченнями. 2013-04-30
|
