Майданчик.ua

Завсідник телевізійних політичних ток-шоу, «штатний провокатор Шустера»... Категоричність суджень, публічна лайка і приниження опонентів у прямому ефірі - фірмовий" стиль Інни Богословської.

За який жінка-політик удостоїлася ласкавих прізвиськ «Інна б.», «Інна-черноротая», а також «Інна Геббельсівна» і «Оселедець».

Судіть самі: чому Богословська плаче:

ДОВІДКА: Інна Германівна Богословська народилася 5 серпня 1960 року в Харкові. 1982 р. закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут; початку юридичну практику в обласній колегії адвокатів. 1991 р. відкрила одну з перших у Харкові приватних юридичних компаній (господарське право, економічний та юридичний консалтинг). Пізніше створила консалтингової групи «Пруденс» (має офіси в Харкові і Києві).

Кар'єра. Зв'язок з СДПУ(о). В 1991-1993 рр .. В. Боголовська - засновник і президент «міжнародної Юридичної служби», в 1994 - засновник і керівник «Міжнародної аудиторської служби»; 1997-1998 рр .. - голова Харківського обласного Союзу юристів України, заступник голови Союзу юристів України.

Найближчий партнер В. Богословської - член СДПУ(о) Володимир Шепетін, який у грудні 1997 року став секретарем Харківського обкому цієї партії, а в грудні 1998 року увійшов в Політбюро СДПУ(о). А з липня 2004 року став заступником голови СДПУ(о) - Віктора Медведчука, керівника адміністрації Президента України Леоніда Кучми. Як відомо, діяльність керівництва СДПУ(о) носила відверто деструктивний, антидержавний характер, фактично переслідуючи в Україні російські інтереси. Для успішного просування яких просувала партія «своїх людей» у Верховну Раду та органи виконавчої влади під брендом інших політичних сил.

Політична кар'єра

У велику політику В. Богословська прийшла в 1998 році, перемігши в одному з виборчих округів Харкова, стала народним депутатом України. У Верховній Раді працювала в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, бюджетному комітеті, була членом Контрольної комісії ВР з питань приватизації. Брала участь у роботі над Бюджетним, Кримінальним, Цивільним, Господарським і Податковим кодексами. Була у фракції НДП, Партії зелених, «Трудової України».

2001 р. - очолила Конституційно-демократичну партію. На парламентських виборах 2002-го В. Богословська стала одним з лідерів блоку «Команда озимого покоління» (лідер і спонсор - відомий бізнесмен Валерій Хорошковський). Але незважаючи на безпрецедентно дорогу рекламну кампанію, блок у ВР не відбувся. Травень 2003-го - січень 2004-го - очолювала Держкомітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; зі скандалом подав у відставку з незгоду з політикою Першого віце-прем'єра Миколи Азарова, яку назвала «азаровщиною».

Перед відходом з уряду, в січні 2003 року В. Богословська ініціювала створення громадського об'єднання «Віче України». У вересні 2005-го на базі цього об'єднання і Конституційно-демократичної партії була створена політична партія «Віче» (спонсором цієї «кишенькової партії ЗМІ називали Віктора Пінчука - одного з найбагатших українців, зятя екс-президента України Леоніда Кучми). На парламентських виборах-2006 партія розраховувала на підтримку середнього класу, але вибори програла. За В. Богословської міцно закріпився імідж «могильника партій» і політичного невдахи.

Квітень 2007 р. - призначена заступником Міністра юстиції України (міністр - ставленик Партії Регіонів Олександр Лавринович). Відстоювала інтереси уряду Януковича.

На дострокових парламентських виборах В. Богословська склала з себе повноваження голови «вертуального» «Віче» і увійшла в прохідну частину виборчого списку ПР. При цьому політика не збентежило перебування в одній політичній силі з тим же М. Азаровим, з-за якого в 2004-му Інна Германівна зі скандалом пішла з уряду.

25 травня 2009 року - В. Богословська вийшла з Партії регіонів і оголосила про свій намір балотуватися на пост Президента України (так званий «технічний кандидат», завдання якої - відібрати у реального претендента на посаду Президента України якомога більше голосів виборців - «А»). На виборах 17 січня 2010 року В. Богословська набрала 0,41% голосів виборців.

Нагороджена Орденом Святої Ганни IV ступеня. Заслужений юрист України.

Сім'я. В. Богословська стверджує, що не визнає штамп в паспорті, а шлюб як такий не сприймає, називаючи його «атавізмом, пов'язаним з поняттям власності».

З першим чоловіком Анатолієм В. Богословська розлучилася після 13 років спільного життя. З другим чоловіком - дизайнером Юрієм Ринтовтом (керує творчої майстерні «Ryntovt Design», спеціалізація - архітектурне проектування, дизайн меблів і інтер'єрів), який на сім років молодший від своєї цивільної дружини - В. Богословська близько 15 років прожила у цивільному шлюбі. Третій чоловік - депутат-«регіонал» Володимир Мельниченко, який переміг на парламентських виборах в одному з округів Хмельницької області.

Дочка - Суріна анастасія (1980 р.).

Скандали

Шкідництво державним інтересам. На певному етапі порвавши відносини зі своїм покровителем Шепетіним, В. Богословська переїхала до Києва, де створює консалтингової групи «Пруденс». Яка раптом отримує шикарний поспіль консультанта НАК «Нафтогаз України» на переговорах з ВАТ «Газпром» щодо створення газотранспортного консорціуму. Саме В. Богословська рекомендувала не підписувати міжурядовий протокол на 2006 рік в газовій сфері. Відсутність цього протоколу дозволило Росії поставити питання про підвищення ціни на газ для України.

Пізніше Олег Ляшко кандидат в народні депутати від БЮТ, заявив, що в 2003-2004 роках В. Богословська очолювала Держкомпідприємництва. В цей же час ТОВ фірма «МАС», 99% акцій якої належало у той час Богословської, робила аудит для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

При цьому держпідприємство щомісяця перераховував фірмі «МАС» 500-600 тисяч гривень тільки за те, щоб фірма ставила печатку і підпис. Таким чином, зазначена фірма в цілому отримала від НАК «Нафтогаз України» понад 6 мільйонів гривень держкоштів за фіктивні «послуги». Звинувачення спростовано не було.

Неохайність. В. Богословська своїми брудними витівками під час публічних дебатів здобула «славу» «штатного провокатора» Партії регіонів. Ось найбільш гучні скандали з її участю:

- 9 листопада 2009 року у прямому ефірі телепередачі «Свобода слова» сталася перепалка між технічним кандидатом у Президенти України В. Богословської і першим Президентом України, довіреною особою кандидата в Президенти Юлії Тимошенко Леонідом Кравчуком. Кравчук Л. не стерпів звинувачень з боку В. Богословської в продажності і пообіцяв сам купити Богословську. Крім того, Л. Кравчук, захищаючи Ю. Тимошенко, показав Інні Богословській непристойний жест від ліктя;

- 26 квітня 2010 року під час прямого ефіру на «Шустер LIVE» В. Богословська цинічно, у хамській формі ображала Ю. Тимошенко. Неетичну поведінку Богословської, базарна вульгарність дами викликали негативні коментарі безлічі відомих політекспертів;

- 25 травня 2012 року в програмі «Велика політика» (телеканал «Інтер») В. Богословська підскочила до опонента - депутату Бондаренко, зажадала встати і обізвала його «кабаном». «В ступу сядь!» - осадив хамоватую «відьму» Бютівець. В. Богословська відразу заспокоїлася і щось бурмочучи під ніс, побрела на місце.

Неохайність у фінансових розрахунках, жадібність, злодійство. У серпні 2010 року домовласник Роман Сергійович Ромазанов розповів ЗМІ, що В. Богословська не пускає його у власний будинок, розташований в селі Рудики Обухівського району під Києвом. За словами господаря будинку (триповерховий будинок на березі річки Козинка з власним виходом до води і дитячим майданчиком), раніше І. Богословська в односторонньому порядку зменшила суму оренди з 5 до 4 000 доларів в місяць.

Коли власник вимагав зазначену в договорі суму, депутат уникала зустрічі, нібито втрачала копії документів. Кілька разів охоронці В. Богословської не пускали Ромазанова у власний будинок, що підтверджують сусіди. «Місяць тому я їм написав лист з проханням звільнити житло. І дав їм час до 5 серпня. Завтра чекаю зустрічі і не знаю, чи пустять мене в дім чи ні», - скаржився господар, вимушений звернутися за допомогою до ЗМІ.

За його словами, В. Богословська пропонувала йому викупити будинок, але гроші обіцяла заплатити не відразу. Крім того, власник будинку розповів, що Богословська змінила інтер'єр житла на свій смак без його дозволу. "У будинку була красива розпис маслом, а вона зафарбувала всі фарбою. У кімнаті з натуральним корковим покриттям заклеїла всі шпалерами. Я не можу зайти в будинок, подивитися, що там коїться«,- скаржився власник. Коли В. Богословська все-таки з'їхала, вона вивезла з дому дорогі меблі господарів, цінні кухонні сервізи, телевізор і навіть каструлі.

Посягання на територіальну цілісність України. У серпні 2009 року в гонитві за дешевим піаром В. Богословська виступила в ефірі телерадіокомпанії «Крим», де запропонувала встановити над Севастополем російсько-української кондомініум - спільне управління однією територією двома державами.

На практиці це означає, що Севастополь перестає бути частиною території України і стає територією, керованої Росією і Україною «на паях». Після цього Українська народна партія (УНП) звернулася до СБУ з вимогою порушити кримінальну справу проти народного депутата В. Богословської за підозрою у посяганні на територіальну цілісність України. Справу порушено не було (Inosmi.ru 20 серпня 2009 року).

Звинувачення в розпусті. «...Я б і сам хотів, щоб Богословська подала в суд. Тоді я запрошу до суду тих людей, з якими вона розважалася в найманому нею будинку в Козині за $10 тис. Я запрошу ще їх сім'ї і розповім їм, як Богословська організувала „секс-клуб". Якщо у неї є бажання копирсатися в брудній білизні, то я можу їй влаштувати», - заявив народний депутатГеннадій Москаль у відповідь на звинувачення на свою адресу з боку В. Богословської на одному з ток-шоу.

При цьому Р. Москаль припустив, що судовий процес навряд чи відбудеться, адже звинувачення двох нардепів у форматі ток-шоу не припускає будь-які позови. (На сайті ОРД, де вперше з'явилися скандальні публікування і фотографії, подтверждющие озвучену Р. Москалем інформацію, фото незабаром були видалені - «А») («Фраза», 16 листопада 2010 року).

Сама сказала

Про своє походження: «Мій батько наполовину поляк, наполовину німець, тому вважаю, що характер і любов до порядку взяла від його німецької половини. Дитинства як такого не було, оскільки завжди прагнула бути дорослою і вести себе відповідно. Ці риси у мене виховала мама, вона досить жорстка людина» («Інвестгазета», 27 травня 2013 року).

Про шлюб: «У мене тільки перший шлюб був зареєстрований у рагсі. Я вважаю, що сьогодні такі відносини, як штамп просто відходять вже далеко в середньовіччі» (програма «Світське життя», «1+1», 6 листопада 2012 року).

Про улюблених чоловіків: «Для своїх коханих чоловіків мені завжди вдавалося бути і мадонною, і коханкою і дружиною, і сестрою, і матір'ю» (видання vsyapravda).

Про секс і політику: «Я ризикну заявити, що був час, коли жінки приходили в політику через будуари. І в більшості своїй це були жінки з невдалим особистим життям. Зараз ситуація змінилася. І в політику дуже часто приходять жінки, життя яких по-справжньому повна. Такі жінки не компенсують політикою свої невдачі на любовному фронті, а дійсно працюють на рівних з чоловіками» («Багнет», 7 лютого 2011 року).

Про любов до натурального: «Треба проїхатися, зустрітися з людьми, поговорити, відчути це все. Я - натурал, я люблю все справжнє, природне, не люблю штучні технології, пластмасовий посуд і секс з презервативом» («Дурдом», 7 грудня 2009 року).

Про Віктора Януковича: «Якщо Янукових зараз буде обраний президентом України, то в принципі білоруський варіант для нас здасться райським» (Uainfo, 28 червня 2011 року).

За влучним висловом одного з колег по парламенту, Богословська стала «політичним тараном», який у міру потреби використовують її політичні і не тільки господарі. За що й здобула собі кличку «Інна Геббельсівна».

У народі Богословська собі здобула іншу кличку - «Оселедець», яку запустила в маси... сама Інна Германівна. На одну з «свобод» Савіка Шустера В. Богословську не запросили, але вона сама прийшла в студію, побачивши, який респектабельний політбомонд в ній зібрався. З порога дама заявила: «Я тут сиділа вдома, їла оселедець з цибулею, дивлюся - а у Савіка Шустера обговорюють...»

—

Єгор Карнаухов, «Аргумент»