Майданчик.ua

Чому «обличчя» Партії Регіонів на всіляких ток-шоу про спокійну старість може тільки мріяти.

В червні 2013 року депутат Верховної Ради Володимир Олійник зумів привернути до себе увагу громадськості неординарним вчинком. Він зареєстрував у ВР законопроект, згідно з яким - стань він законом - будь-який інтернет-сайт в Україні можна закрити протягом доби.

Скандальний законопроект містив ще цілий ряд відверто реакційних і навіть протиправних норм. Йдуть у розріз з міжнародними законодавством і практикою в сфері захисту прав і свобод громадян.

Докладно про відверто ідіотських «новації» можна прочитати в публікації Влада хоче закривати «небезпечні» сайти протягом доби.

Гнівна реакція інтернет-спільноти, експертів та IT-бізнесу подіяла через тиждень - вже 11 червня Ст. Олійник свою «творчість» відкликав, щоб «доопрацювати». Тому що, як заявив ЗМІ сам винуватець скандалу «у проекті закону розмиті критерії насильства або закликів до міжнаціональної ворожнечі». За словами відомого регіонала, документ також не містить норми про те, хто буде проводити експертизу, «тому що таким чином можна закрити будь-якого провайдера і заблокувати будь-яку інформацію, а я цього не хотів».

І це визнання повної юридичної неспроможності, нікчемності законопроекту та власної некомпетентності зробив Заслужений юрист України, заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Диверсія, б'є по шансу набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС? Можливо, якщо врахувати аналогічну витівку річної давності у виконанні іншого видного регіонала, в минулому - також сателіта сумної пам'яті, наскрізь эфэсбэшной СДПУ(о) Віталія Журавського.

 Журавський як відомо, зареєстрував у ВР законопроект, яким пропонував саджати журналістів у в'язницю за наклеп. Це так само викликало скандал всередині країни і негативну реакцію міжнародного співтовариства. Президент Віктор Янукович особисто вказав Журавському на його персональну помилку, після чого депутат відкликав свій законопроект і публічно покаявся. Але осад залишився.

Залишився без відповіді і питання: «Закон про наклеп»: Президента Януковича класично підставили «есдеки»? Можливо, саме безкарність Ст. Журавського спонукала «сценаристів» подібної дискредитації правлячої партії, керівництва країни і держави Україна на світовій арені спробу повторити - для чого і був покликаний Ст. Олійник, давній партнер Віктора Медведчука і ряду інших в минулому впливових «есдеків». Відмовити своїм спільникам з багаторічним «стажем» Ст. Олійник не зміг.

Дурість? Можливо. Про те, що звання «Заслужений юрист України» в українських реаліях зовсім не свідчить про професійну майстерність його володаря, «кажуть» буквально всі законопроекти авторства Ст. Олійника. Над якими правознавці відверто глузують: чистої води профанація!

Незважаючи на повну абсурдність ситуації - «Заслужений юрист України» пише законопроект, потім сам його відкликає через кричущу юридичної безграмотності документа, що сам же публічно і визнає - Володимир Олійник займає високі, відповідальні пости у Верховній Раді і Партії Регіонів, він - одна з кількох «балакучих голів» правлячої партії.

Як малограмотний, нехай і з добре підвішеним язиком, людина може досягти настільки великих владних висот?

Звернемося до офіційної біографії «юриста»-«мораліста».

ДОВІДКА: Володимир Миколайович Олійник (Олійник), політик, народився 16 квітня 1957 року в селі Бузівка Жашківського району Черкаської області. 1981 р. закінчив Харківський юридичний інститут, юрист. 1991 р. - Одеський інститут політології і соціального управління.

Трудова біографія: 1981-03 .1985 рр. - народний суддя Придніпровського районного суду (р. Черкаси); 03.1985-06.1987 рр. - голова Придніпровського районного суду (р. Черкаси);06.1987-10.1988 рр. - завідуючий відділом адміністративних та торгово-фінансових органів Черкаського ЦК КПУ; 10.1988-08.1990 рр. - інструктор державно-правового відділу Черкаського ОК КПУ; 10.1990-07.1994 рр. - заступник голови Черкаського міськвиконкому. З 07.1994 - голова Черкаської міської ради. 1994-2002 рр.- мер Черкас. 2003 рр .. - заступник директора ПП «Укрбудцентр». 2006 рр. - депутат Верховної Ради України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко, № 30 у виборчому списку. 2007 рр. - депутат ВР VI скликання від Партії регіонів. З листопада 2012 р. - депутат ВР VII скликання, № 17 в партійному списку ПР.

Родина: сини - Руслан (1982 р.н.), Денис (1983 р.н.) і Володимир (1998 р.н.).

Володимир Олійник - представник нинішнього покоління українських політиків «старої формації». Яких характеризує «походження» з «радянської еліти», членство в КПРС, начальницькі посади за часів СРСР, відсутність особистої позиції з принципових питань, схильність до двурушничеству, зради і обману, а так само до корупційних діянь.

В силу особистісних якостей біографія політиків типу Ст. Олійника рясніє політичною проституцією, скандалами, махінаціями і зв'язками з кримінальним елементом.

Володимир Олійник Фото: LB.ua

Скандали

Зрадник. Саме Володимир Олійник подав заяву до Генпрокуратури про порушення кримінальної справи стосовно вчорашньої соратниці - лідера БЮТ і екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Колишній член парламентської фракції «Батьківщини» зізнався про це в ефірі телеканалу ICTV на телешоу «Свобода слова» восени 2011 року.

У той час - з 2007 року - Ст. Олійник перебував вже у лавах Партії Регіонів. Соратники Ю. Тимошенко впевнені, що цією зрадою Ст. Олійник розплатився за надане йому місце в парламенті з новими заступниками - керівництвом Партії Регіонів. Яке не хотіло брати на себе ініціативу щодо кримінального переслідування Ю. Тимошенко.

Двурушник. Всеукраїнська популярність до тоді ще мера Черкас прийшла в 1999 році, коли він разом з низкою інших опозиційних кандидатів у Президенти України (крім нього - Олександр Ткаченко, Олександр Мороз і Євген Марчук), став складовою горезвісної «канівської четвірки» (союз названий так за місцем його проголошення - Р. Канів).

Помпезно проголошена «четвірка» так і не змогла висунути єдиного кандидата на вибори і незабаром з-за чвар «вождів» розвалилася. Е. Марчук пішов на угодовство з Л. Кучмою, знявши свою кандидатуру, в результаті чого суперником Президента України у другому турі виборів став комуніст Петро Симоненко.

Не маючи жодних шансів на самостійну перемогу, до того ж знявши свою кандидатуру на користь Е. Марчука, В. Олійник переметнувся в табір впливових тоді комуністів. І у другому турі щосили агітував за голову КПУ П. Симоненко - проти Л. Кучми: «Краще почервоніти за Симоненка, ніж посиніти з Кучмою». Спочатку апелюючи до демократичного електорату, В. Олійник легко змінив «переконання».

Зв'язок з криміналітетом. Будучи суддею, а потім головою Придніпровського районного суду р. Черксс, Ст. Олійник ще з середини 1980-х підтримував стосунки з черкаським ОЗУ «Грицая», який першим і почав просувати його у владу. Зв'язок судді і криміналітету не була таємницею для місцевої міліції, оперативках якій Ст. Олійник проходив під кличкою «Олень».

Подільником, бізнес-партнером і довіреною особою Ст. Олійника ще з 1980-х був і досі є одіозний екс-чиновник Юрій Вязьмітінов у 2011 році погорів на хабарі в 90 тис. доларів (докладно про цього персонажа читайте в публікації Дурість майора. Мельниченка «світить» свій зв'язок з Медведчуком). Що цікаво, при затриманні корупціонера у нього були виявлені чисті «фамільні» бланки депутата верховної Ради Володимира Олійника з його власноручним підписом.

Цікаво, що коли мер Черкас Ст. Олійник 2000-м потрапив під «прес» правоохоронних органів, проти нього відкрили аж 9 кримінальних справ за «господарські» злочини. В тому числі і за фактом незаконного виділення земель міської громади Черкас. Втім, завдяки потужній підтримці «есдеків», т ому часу мали «своїх людей» на багатьох керівних посадах у силових відомствах, ці кримінальні справи були закриті за відсутністю складу злочину». Хоча 1-й заступник Ст. Олійника Володимир Косьмина відсидів під час слідства «за рекет» у «Лук'янівці» півроку. А в будинку самого Ст. Олійника проводився обшук.

Володимир Олійник Фото: partyofregions.ua

Зв'язок з СДПУ(о). Зв'язок з лідерами угруповання, які здобули політичне «оформлення» у вигляді Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - СДПУ(о) - сама по собі вже невыводимое тавро. Як сьогодні відомо, «эсдэки» причетні до низки акцій, спрямованих на підрив державності України і повернення її під протекторат Російської Федерації. «Касетний скандал», «плівки Мельниченка» і зникнення журналіста Георгія Гонгадзе - найбільш гучний скандал з безлічі інших, «авторство» яких приписують Медведчуку & Co.

Що цікаво, політична активність і спрямованість Ст. Олійника на всьому близькому протягом збігалася з інтересами «есдеків» - будь то земельні афери в Черкасах або Київській області за участю відомого «есдека» Богдана Губського або акції, спрямовані на дискредитацію Президента Л. Кучми або тієї ж Ю. Тимошенко. Ряд політиків схильні вважати Влаимира Олійника штатним «засланим козачком» есдеків» у парламенті, куди його «завели» ті ж самі покровителі, використовуючи можливості дружньої СДПУ(о) Соцпартії України Олександра Мороза.

Союз Володимира Олійника з лідерами СДПУ(о) стартував наприкінці 1990-х, коли нинішній депутат-«регіонал» став мером р. Черкаси, а його товариш і спільник Ю. Вязьмітінов, звільнений за зраду присяги з органів внутрішніх справ, очолив представництво «медведчуковской» «Міжнародної адвокатської компанії «БІ.АЙ.ЕМ» в Черкасах.

«Заведений» у парламент як «соціаліст», пізніше Ст. Олійник був «працевлаштований» тими ж «роботодавцями» у ВР за квотою» Блоку Юлії Тимошенко (як і безліч інших «козачків «есдеків»). А в2007-м Ст. Олійник раптом «посварився» з БЮТ і перейшов до лав ймовірних переможців наступних президентських виборів - Партії Регіонів. В політичних колах ходить версія, що далекоглядні «есдеки» таким чином заздалегідь «розклали яйця в різні кошики».

Ймовірно, «регіонали», які обґрунтовано звинувачують Медведчука та його партнерів у підступництво і віроломство (досвід президентської кампанії 2004-2005 років), вирішили на всяк випадок підстрахуватися. І тому «підвісили» Ст. Олійника, зробивши його ініціатором порушення кримінальної справи стосовно Ю. Тимошенко.

Паралельно з цим фактично відсторонивши депутата-зрадника від активної участі в яких-небудь серйозних процесах, крім «голосування тушок» за помахом руки " парламентського «диригента» Чечетова. А «корисне навантаження» Ст. Олійника - його участь у всякого роду ток-шоу: у ПР не так багато політиків з підвішеним язиком, до того ж вільно розмовляють українською мовою. І Ст. Олійник «довіра» старанно відпрацьовує - чому всі ми є свідками.

Востаннє зв'язок Ст. Олійника з «господарями» з колишньої СДПУ(о) була засвічена навесні 2011 року, коли депутат-регіонал кинувся оббивати пороги СБУ і Генпрокуратури. Намагаючись визволити з СІЗО Ю. Вязьмітінова, заарештованого за хабар в особливо великому розмірі керівника земельної інспекції Київської області. Але докази були «залізними», а політична вага Ст. Олійника - мізерний, тому полегшити долю його подільника-корупціонера вдалося вже тільки в суді.

Побутове розкладання - побиття сестри. Сестра депутата від Партії регіонів Ст. Олійника в лютому 2013 року заявила про побиття її братом, а також про бажання родича-депутата відібрати у її сина будинок, який дістався останньому в спадок від діда. Про це жінка поскаржилася депутата Олександри Кужель, а та передала копію документів виданню LB.ua:

До відповідальності В. Олійник притягнутий так і не був.

Примітно, що з біографією «без купюр» цього поборника моралі можна ознайомитися хіба що в Мережі, на інтернет-сайтах. Тих самих сайтах, які пособник криміналітету на прізвисько «Олень», корупціонер з довжелезним «стажем», фігурантом низки кримінальних справ, «хлопчик на побігеньках» в СДПУ(о) і ПР, пристосуванець і зрадник хоче закривати без суду і слідства, у 24 години.

Втім, товаришу вже вказали на його місце. Але краще б це зробив ЦВАД.

— 

Костянтин Іванченко, «Аргумент»