Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Майданчик.ua

Четвер, 28.03.2024
Головна » 2013 » Серпень » 12 » Азаров і садомазохізм
07:18
Азаров і садомазохізм

Нічого, крім відрази відпочив прем'єр-міністр викликати не може

Коли глава уряду зі своїми укрошпаргалками з'явився нещодавно на засіданні Кабміну, думалося, що референти впишуть йому хоч пару слів з приводу вбивства чотирьох громадян України братніми російськими зольдатами.

Але, на жаль. Азаров на своєму незрівнянному укробелорусише говорив про що завгодно, крім чергового прогину перед суміжною державою. Що дає всі підстави підозрювати, що у владних верхах україно-російське садо-мазо стає все більш популярним трендом. Де мазохізм полюбляють саме українська сторона. (Правда, це більше відноситься до асортименту секс-шопів, а не до творчості автора «Венери в хутрі»)

Що, до речі, було продемонстровано  urbi et orbi у час недавнього заїзду в Київ великого любителя щук Володимира Путіна. Який, як відомо, напередодні святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі спіймав у Туве цар-рибу. І перш ніж відправити небораку на котлети, навіщо-то чмокнув її в тім'я.  

Але Янукович цей натяк проігнорував. За що теж був в дуже вишуканій формі відправлений на котлети. Бо, забивши на протоколи і етикет, Путін, поспілкувавшись з Януковичем якісь п'ятнадцять хвилин,  чмокнув його в тім'я і демонстративно пішов на тусовку імені Віктора Медведчука.  

Як це він, до речі, вже пройшов у минулому році в Криму. Коли все українське керівництво на чолі з Януковичем пару годин тупо терпіло хамство голови держави російського, який затримався в дорозі» за дружньої балаканини з байкерами. Та ще на десерт повторно плюнув українському бомонду в обличчя, відправившись пити шампанське з тим же Медвечуком.

І що бомонд? А нічого. Мовчки обтерся, зрозумів і пробачив.

Хоча як намагався прийняти цей колектив на чолі з Путіним і Гундяєвим. Рух Києві перекривали. І вокзал оточували. І Азаров особисто до гундяевскому бронепоезду приїжджав. А скільки міліції, щоб захистити високих гостей від співгромадян до Володимирської гірці нагнали наші влади, просто пристрасть...  

Але тут нічого не поробиш. Поганенький у нас бомонд. А іншого, на жаль, поки немає.

Так повернімося до Азарова.  

Пригадавши на всякий випадок недавній акт прояву мужності глави уряду. Коли після розстрілу терористами трьох українських альпіністів у Пакистані, цей державний, вибачте, чоловік розпорядився створити штаб по з'ясуванню обставин загибелі українських громадян.

І що? А нічого. Вякнув, попіарився і забув. Тому що ніякого розвитку цей акт мужності не отримав.

Тіла альпіністів доставили до Харкова бортом пакистанських ВПС. Ніякої реальної допомоги рідна держава сім'ям жертв терору не зробило. Мало того, за наявною інформації,  родичам загиблих поки не вдалося домогтися оформлення на своїх дітей пенсій по втраті годувальника. І якщо сім'ї загиблих альпіністів не зможуть довести в Пенсійному фонді те, що їх годувальники входили до складу збірної України з альпінізму і те, що порожні місця в їх трудових книжках - періоди підкорення вершин, пенсії по втраті годувальника діти не отримають.

Під стати чолі уряду і дії рідного Мзс. Який теж спершу щось вякнув з приводу компенсації, яку нібито повинен заплатити Пакистан, а потім замовк. Незважаючи на те, що Пакистан від виплати компенсації відмовився.

І це при тому, що харків'яни йшли на підкорення вершини Нанга-Парбат не просто так. А приурочили сходження до Дня Харкова. Тобто якщо б нічого не сталося, то влада б радісно піарилися з приводу того, що на одній з найбільших вершин світу полощеться на вітрі український прапор.

В ситуацію з вбивством українських рибалок розклад такий. І навіть, якщо допустити, що вони незаконно перетнули російський кордон, та ще й з браконьєрськими намірами, це не дає підстав для їх вбивства. А, значить, голова українського Мзс був зобов'язаний, як мінімум, викликати до себе російського посла і висловити своє обурення. А керівництво країни відреагувати нотою протесту. Тому що мова йде не про якихось терористів, а про представників збройних сил Російської Федерації.

Що маємо натомість? Жалюгідне белькотіння з приводу того, що український консул у Ростові тримає ситуацію під контролем? Що українська сторона просить російську сторону розглянути питання про видачу єдиного вижив у цій бійні громадянина України, який перебуває під арештом у Єйську «беручи до уваги гуманітарний характер ситуації і стан його здоров'я»?

До речі, а чому немає питань до української прикордонній службі, яка допустила незаконне перетинання державного кордону українським плавзасобом? Чому немає питань до української влади, які допустили фактично повне винищення іхтіофауни української частини Азовського моря? Про ніж у телесюжетах по цій темі не раз заявляли жителі прибережних селищ. Що, влада не знає, якими варварськими методами вибиваються залишки риби?... Як немає питань і з приводу того. Що залишається робити тим, хто, живучи біля моря, з покоління в покоління був рибалкою?

От цікаво, чи дивиться пан Азаров чудовий російський серіал під назвою «Морські дияволи», який ось уже не перший рік крутить один з наших телеканалів. І якщо так, то, як після події можна сприймати доблесних російських спецназівців і їх прикордонних колег? 

При цьому є ще одне питання. Уявляють собі Азаров і До, включаючи і главу МЗС Кожару, що б влаштувала російська сторона, якби її чотирьох громадян вбили українські прикордонники? Якусь хвилю підняли б російські ЗМІ, куди б тягали нашого посла в Москві і скільки додаткових поз освоїло б українське керівництво в ході спілкування з російськими колегами?

Може бути, хтось із обслуги прем'єра зможе донести до його відома інформацію, якої забитий інтернет. Про те, як саме російські прикордонники забороняли «незаконні дії»  іноземців. З автоматним обстрілом і тараном. У кращих традиціях забави «йде полювання на хохлов, йде полювання»... При тому, що факт незаконного вилову російської риби донині так і не підтверджений.

Як, до речі, не підтверджений факт присутності в українському шоколаді бензопірену. Про ніж через два дні після того, як Путін і Янукович спільно і в ясна відзначали у Севастополі день Військово-морського флоту Росії, заявив головний продуктовий інквізитор РФ геннадій Онищенко. Коли несподівано заборонив ввезення до Росії продукції Roshen.  

Чому і тут Азаров уподібнився мовчазною рибі, хоча мова йшла про валютні втрати для українського бюджету? Хоча наполегливо намагається довести красу входження України в Митний союз. Хоче? Нехай входить. Але особисто. Або з Табачником. Але залишивши у спокої країну. 

Чому він мовчить і сьогодні, коли Онищенко і До розпочинає черговий етап сирної війни? А заодно вимагають від Казахстану знайти бензопірен в рошеновской продукції. Він чого, так досі і не зрозумів, що в Україні дуже багато людей вміють користуватися інтернетом?... 

Якщо він так боїться Путіна, то нехай так і скаже. Мовляв, не треба злити собак. Мовляв, Росія п'ять років тому вже примушувала Грузію до миру. І ми робимо все, щоб цей досвід у переддень вільнюського саміту не поширився на Україну. Хай скаже. А ми подумаємо. І може бути, після відправлення цього персонажа у відставку навіть зрозуміємо і пробачимо... 

автор Вася Ложкін

P.S. Але якщо на питання чому мовчить Азаров, відповідь можна пошукати, то  питання, чому в цій ситуації опозиція промовчала, зависає в повітрі. Хоча є версія, що це через літа. У сенсі всі відпочивають, і гнівні політичні крики можуть бути не почуті. Але не виключено, що всі виплеснеться до початку нового політичного сезону. Адже наші політики люди розважливі. І просто так розкидатися інформаційними піар-приводами не звикли...

Категорія: Політика | Переглядів: 402 | Додав: Bog_Bod | Теги: Володимир Путін, МЗС України, Микола Азаров, розстріл рибалок, Віктор Медведчук | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]