Майданчик.ua

За кожним нашим вчинком, як за прибережною хвилею, відчувається натиск безмежного океану всесвітньої історії.  ©  Лорд Байрон

Врадіївка сьогодні у всіх на вустах. Всі говорять, що міліцейське свавілля - явище повсюдне. Я практикую в Кривому Розі Дніпропетровської області і знаю кілька схожих випадків. 

Чому ж повстала саме Врадіївка?

Я вирішив більше дізнатися про цей населений пункт.

Інтернет знає все і про всіх. Виявляється, існує однойменний сайт , який пропонує своїм відвідувачам коротку вступну замітку про Врадіївку.

Перше ж речення цієї замітки змушує задуматися і сумно посміхнутись:

"Врадіївка – найбільше за чисельністю селище в Миколаївській області, яке в 2004 році зайняло ІІ місце в Україні, як населений пункт найкращого благоустрою та зразкового громадського порядку".

Сьогодні в 2013 році Врадіївка, напевно, зайняла б не друге, а перше місце в антирейтингу: населений пункт найбільшого суспільного безладу.

Примітка про історію Врадіївки, яка веде відлік з другої половини 18 століття, також містить цікаву інформацію: "Сюди, в степу, від поміщицького гніту тікали селяни з багатьох російських та українських губерній .... Населення Великої Врадіївки швидко зростало за рахунок селян-втікачів з Правобережної і Лівобережної України, з центральних губерній Росії, а також переселенців з Молдавії ".

Схоже, кров далеких предків, які не бажали терпіти гніт, все ще збереглася в жилах сьогоднішніх жителів Врадіївки.

Примітка про історію Врадіївки дослівно збігається зі статтею про Врадіївку у Вікіпедії. Збігається, але не повністю. Автор першої замітки прибрав абзац про Врадіївську хліборобську республіку. Ось цей абзац з Вікіпедії:

"На початку червня 1919 року була проголошена Врадіївська Хліборобська республіка, одна з селянських республік на півдні України. Повстання було організоване сином кривоозерського поміщика Люстгартена. Його підтримали селяни, невдоволені політикою "воєнного комунізму".

Повстанці заволоділи містечками Криве Озеро та Врадіївка, де проголосили про створення "Хліборобської республіки". Її територія простягалася вздовж залізниці та долини річки Кодима від Любашівки на схід до Голти та Богополя (тепер – частини міста Первомайськ ). Головнокомандуючим військових загонів "республіки" став колишній штабс-капітан К. Колос, а комендантом Врадіївки – Люстгартен. Керівництво Врадіївської Хліборобської республіки оголосило про співробітництво з Директорією УНР та спільну боротьбу проти більшовиків і денікінців.

Хліборобська республіка проіснувала 2 місяці, до липня 1919 року, коли її територія була захоплена більшовицькими військами".

Як бачимо, повстання 2013 має під собою і історичне підґрунтя. Чому саме у Врадіївці?

Вікіпедія відсилає до статті Юрія Котляра "Врадіївка Хліборобська республіка" , яка також розміщена в мережі інтернет на українському історичному порталі.

Зі статті дізнаємося, що війська Республіки зазнали в 1919 році поразка від більшовиків завдяки зраді якогось С. Мокряка.

Однак повстанський рух в цих місцях на тому не закінчився. Прийшов 1921:

"Під час наради були розглянуті списки міліціонерів, що відзначалися особливою жорстокістю серед місцевого населення. Так було знайдене прізвище начальника міліції 7-го округу С.Мокряка. Смертельний вирок зрадникові виконали повстанці Бондарука через декілька днів.

Тіла С.Мокряка і міліціонерів знайшли в невеликому яру неподалік від залізниці в десяти верстах на захід від Великої Врадіївки".

Випадкова історична паралель? Не знаю ... Але на цей раз Врадіївські міліціонери явно легко відбулися.

Продовжуємо знайомство з історією Врадіївки по Вікіпедії: "Під час Голодомору 1932-1933 років селище Було внесене на так званні  "чорну дошку" .

Ось як Вікіпедія пояснює термін "Чорна дошка": Чорні дошки - система психологічного, військового та адміністратівного терору окупаційної Радянської влади в Україні та районах СРСР , населених Переважно українцямі. Застосовувався з тисяча дев'тьсот двадцятих по тисяча дев'тьсот тридцяті роки на громадян, які чинили Опір явно протиправним діям.

Чорні дошки – це також статус села чи району на території Української СРСР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932–1933 роки. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян.

Статус "Чорної дошки" присвоювався на рівні обласних центрів ЦК КПУ за поданням районних та сільських органів комуністичного управління. Його "надання" чи "зняття" слугувало інструментом упокорення цивільного населення, створення умов для масового та глибокого голодування всіх мешканців регіону.

Ось така вона, Врадіївка.

Правильно говорили древні римляни, що історія - вчителька життя. Мєнти з Врадіївки погано знали історію свого села.

Сергій Якименко, адвокат, спеціально для УП